Ці системи не отримали широкого розповсюдження в нашій країні з однієї простої причини: коли в Україні почалася повальна газифікація, 3-тє покоління газобалонного устаткування уже застаріло, і на зміну йому прийшло ГБО 4. Нашим газовикам ця апаратура знайома за автомобілями 1990-х років випуску, які пригнали з Європи. В більшості випадків сьогодні обладнання вже не працює. Його «реанімація» не має економічного сенсу.
Основні відмінності
Система являє собою трохи змінене 2-ге покоління, однак, на відміну від нього, газ надходить до двигуна через кроковий дозатор, керований лямбда-контролером.
Йдеться про попередника повноцінного електронного блоку управління (ЕБУ) з емулятором форсунки (або форсунок), який, до слова, може представляти й окремий пристрій. Контролер отримує дані від штатного лямбда-датчика на двигуні, а потім віддає команди (імпульси) дозатору щодо подавання газу.
Для карбюраторних авто без бортових електронних систем управління газове устаткування 3-го покоління абсолютно непрактичне. Тут краще встановити просту і надійну систему ГБО 2 (газовий карбюратор) з ручними налаштуванням і регулюванням.
Для інжекторів перехідне покоління також є неактуальним. Єдині переваги у «трійки» перед попередником – автоматичний перехід на пропан-бутан і можливість контролювати залишок газу. Але ці самі «фішки» є і в сучасних установках.
«Вприскові» автомобілі давно отримали технологію розподіленого впорскування газу через електрофорсунки, керовані імпульсами ЕБУ. Форси тут з котушками і спрацьовують набагато швидше, ніж покроковий дозатор, тому відповіді на педаль акселератора є «бензиновими».
Крім того, програми газового впорскування дають можливість точніше налаштувати систему і згадувати про її наявність тільки на заправках і під час планового ТО. Через перераховані вище причини встановлення ГБО 3 сьогодні не виконується.
