У міжнародній класифікації поняття «покоління» відсутнє, тому що західний ринок газового обладнання розвивався поступово. В Україні технології з'явились одночасно з автомобілями.
Щоб спростити спілкування з клієнтами, у професійному «гбошному» середовищі виник термін, який упорядкував різницю між видами ГБО. Відмінності полягають у способі доставки палива в циліндри і принципі управління впорскуванням.
I покоління
Це технічне рішення Вермахту, тому тут відображено головну ідею німецької інженерної школи – функціональність: газ подається завдяки розрядці в колекторі; елегантнішого способу не придумаєш.
У схемі беруть участь балон, газова магістраль, вакуумний редуктор-випарювач із водяною сорочкою і трубка подачі газу до врізки в карбюратор з регулювальними гвинтами.
При запуску двигуна в колекторі виникає розрядження, під дією якого в рух приводиться мембрана всередині редуктора, і газ надходить до врізки.
Пізніше з'явилися агрегати з електромагнітним клапаном, які отримують імпульси від запалювання, що прискорило відповідь редуктора на запуск двигуна.
Подальша еволюція ГБО відбувалася в цьому напряму – зробити реакції швидшими, а подачу – точнішою.
II покоління
З появою моноінжекторних авто ГБО вимагало вдосконалення, щоб доставляти газ у циліндри без карбюратора. Для цього розробили газовий змішувач, який розмістили перед впускним колектором, у ресівері. Перед входженням до колектора паливна газо-повітряна суміш уже готова.
Щоб уникнути несанкціонованого займання, конструкція змішувача включає в себе зворотний клапан.
Також довелось обійти бортовий комп'ютер авто (БК), адже взяти і просто відключити бензинову форсунку не можна. Комп'ютер розцінить ситуацію як аварійну. Застосували емулятор бензофорсів – обманщик БК. Крім того, у комплектації з'явився дозатор газу, який розмістили перед змішувачем, і керуючий контролер до нього. Отримуючи сигнали датчиків ДВС, котролер визначає частку газу.
III покоління
Тут уперше зімітували бензинове впорскування, для чого використовували механічні газові дозатори (форсунки) для кожного циліндра: штоки форсунок відкриваються під надлишковим тиском, за який відповідає той самий дозатор.
Але конструкція і принцип дії вузла заважають оперативно прямувати за педаллю газу – контролер швидше опрацьовує інформацію датчиків двигуна, ніж дозатор здатний регулювати подачу.
Тут уперше задумалися над прямим зв'язком форсів з контролером – електронним блоком управління ГБО (ЕБУ).
IV покоління
Недоліки попереднього покоління усунено – електромеханічні форси безпосередньо пов'язані з ЕБУ, який реалізує власну впорскувальну стратегію. Також газові «мізки» відповідають за прихованість ГБО перед штатним БК автомобіля.
Але головне – електронний блок збирає інформацію з бортових датчиків і керує газовою апаратурою: від рівня палива в балоні до управління паливними режимами. Тепер у газовому устаткуванні найголовнішим є не редуктор-випарювач, а прошивки ЕБУ.
V і VI покоління
Це нова ера в газовому паливі – пропан подається в циліндри у зрідженому стані. У шостому поколінні – через штатні бензинові форсунки. Потреба в редукторі-випарювачі відпала, а стала потрібною досконалість IT-технологій – застосовується персоніфікований софт.
З'явився газовий насос і регулятор тиску з пропускними клапанами. Це допомогло організувати паливну «обратку», як у бензиновій схемі. Впорскування стало точнішим, потужність зрівнялася з бензинової, а окреме ТО для ГБО більше не потрібне. Здатність їздити на бензині зберігається.
